Завершився 110-й Нобелівський тиждень, і світ повторює імена лауреатів однієї з найвідоміших і найпрестижніших премій та обговорює відкриття, дослідження, творчість і діяльність, визнані Нобелівськими комітетами найважливішими для людства.

Оголошення нобелівських лауреатів не лише підсумовує прориви в науці, економіці, політиці, а й значним чином визначає тренди подальшого розвитку людства.

Так, ключовими дослідженнями в галузі економіки Нобелівський комітет визнав "емпіричні дослідження причинно-наслідкових зв'язків у макроекономіці". Лауреатами Нобелівської премії з економіки стали американці Томас Сарджент і Крістофер Сімс, які, як відзначає Нобелівський комітет, розробили наукові методи, що дають відповіді на питання про зв'язки між економічною політикою та різними макроекономічними змінними (такими як ВВП, інфляція, зайнятість та інвестиції).

Як правило, ці зв'язки виявляються двонаправленими: не тільки економічна політика впливає на економіку, але й економіка визначає політику. При цьому ключовим чинником, що формує економіку та економічну політику, є очікування на майбутнє. Так, очікування приватного сектору щодо майбутньої ділової активності та економічної політики впливають на рішення, що стосуються зарплат, заощаджень та інвестицій. У свою чергу, рішення в економічній політиці визначаються очікуваннями щодо розвитку ситуації в приватному секторі.

Отже, Томас Сарджент з Нью-Йоркського університету показав, як структурна макроеконометріка може застосовуватися для аналізу постійних змін в економічній політиці. Крістофер Сімс з Прінстонського університету розробив метод, що дозволяє аналізувати, як тимчасові зміни в економічній політиці впливають на економіку. Метод Сімса, заснований на так званій векторній авторегресії, наприклад, дає можливість простежити залежність між зміною процентних ставок центробанків і рівнем інфляції.