и зможе Крим зберегти взятий у боротьбі за звання інвестиційної оази України темп? Як вплинуть на економічні перспективи півострова перепитії його політичного життя? 

 Минулий рік став для Криму періодом іміджевих змін: півострів упевнено заявив про прагнення стати економічним лідером регіону за 10 років згідно розробленої стратегії розвитку півострова. Керівництво автономії розгорнуло активну боротьбу за інвестиції: було розпочато інвентаризацію землі, створено Агентство регіонального розвитку, проведено низку презентацій в Лондоні і Брюсселі, в Росії та Китаї. Крим лобіює законопроект про пільги для тих, хто буде інвестувати в пріоритетні для півострова галузі.

В период с 27 октября по 7 ноября 2011 года компанией Research & Branding Group было проведено исследование общественного мнения населения Украины относительно изучения отношения украинцев к России,  в том числе политический и экономический аспекты  украино-российских  отношений. Редакция предложила рассказать об этом исследовании социологу компании  Research & Branding Group

ЕВГЕНИЮ КОПАТЬКО

            Украинцы о России

 По мнению большей части украинцев исторически Россия – это скорее часть особой евразийской цивилизации, чем в полной мере европейская страна. Более половины жителей Украины не считает Россию заграницей. 

 Большинство населения Украины придерживается мнения, что на сегодняшний день Россия – сильное государство, больше всего с этим согласны жители Юго-Востока, чем жители Запада. 

 Каждый второй житель Украины, считает, что наша страна в целом сможет просуществовать без России, а две трети считают, что Россия может просуществовать без Украины. 

 В общественном мнении половины жителей Украины преобладает мнение, что в России к украинцам относятся в целом хорошо, тогда как четверть украинцев считают, что к ним в России относятся плохо,  и каждый пятый респондент в Украине считает, что отношение к украинцам в России нейтральное и безразличное. 

  Практически у каждого второго украинца в России есть родственники, а у каждого третьего – друзья или хорошие знакомые. 

 Большинство украинцев после 1991 года ни разу не посещали Россию. Основные цели, ради которых украинцы хотели бы посетить Россию – это поездки в гости к родным и туристические поездки. 

Данные в процентах 

В общественном мнении 46% украинцев Россия не воспринимается в полной мере европейской страной, а скорее выступает как часть особой евразийской цивилизации. Наибольшее число респондентов (63%), которые согласны с этим суждением, проживает на Западе Украины. 

Более трети украинцев (36%) придерживаются мнения, что Россия – часть Европы. Такое восприятие России в большей мере присуще жителям Центральной Украины (41%).

Серед фахівців страхової галузі України важко знайти того, хто б не погодився з необхідністю змін та не підтримав би думку про те, що ринок потребує єдиної стратегії розвитку.

Учасники ринку наголошують на необхідності реорганізації регулятора, що призведе до змін у роботі страховиків, і виході на новий рівень діяльності всього ринку страхових та інших небанківських фінансових послуг.

Власне, в цьому напрямку здійснюються певні кроки. Наприклад, як повідомив голова підкомітету з питань контролю і законодавчого забезпечення регулювання ринків фінансових послуг Комітету ВР з питань фінансів, банківської діяльності, податкової і митної політики Андрій Пінчук, профільний комітет Верховної Ради спільно з представниками об'єднань страховиків підготували нову редакцію законопроекту про страхування; планується, що найближчим часом вона буде внесена до парламенту. За його словами, новий закон розроблений у зв'язку з «необхідністю адаптувати законодавство України у сфері страхування до законодавства Європейського Союзу».

На переконання Андрія Пінчука, сфера страхування в Україні переживає не найкращі часи і потребує кардинальних змін, щоб повернути довіру споживачів до страхування. А цього можна досягти лише шляхом удосконалення законодавчої бази, розвитку представницької мережі страхових компаній. Тож новим законом пропонується посилити контроль за дотриманням страховиками вимог до платоспроможності й фінансової стійкості, в цілому удосконалити моніторинг діяльності компаній, відшліфувати процедури державного регулювання у сфері страхового посередництва.

Давній фантомний страх української газотранспортної галузі – російські обхідні «потоки» – Північний та Південний – набувають все чіткіших обрисів. Нещодавній запуск першої черги газопроводу "Північний потік" актуалізує питання, наскільки завантаженою в майбутньому виявиться українська трубопровідна система і як це позначиться на становищі України як газового транзитера?

«Північний потік» (Nord Stream) – це принципово новий маршрут експорту російського газу до Європи, який пройде через акваторію Балтійського моря від бухти Портова (район міста Виборга) до узбережжя Німеччини (район міста Грайфсвальда). Протяжність газопроводу становитиме близько 1,22 тис. км. Заплановану потужність у 55 млрд. куб. м «Північний потік» повинен набрати після завершення другої нитки, яку вже прокладено більш як на 650 км і буде введено в експлуатацію наступного року. При цьому російське керівництво не виключає можливості прокладення наступних ниток магістралі.

Державна комісія з врегулювання фінансових послуг має намір відкоригувати порядок реєстрації договорів перестрахування. Таку заяву зробив директор департаменту реєстрації, ліцензування,  дозвільних процедур Держфінпослуг Олександр Калінін на круглому столі у Комітеті Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики. Організаторами заходу, що зібрав гравців страхового ринку, представників кредитних спілок та членів Дернфінпослуг, виступила редакція газети «Україна Бізнес Ревю» за пітримки профільного парламентського комітету. У форматі переговорів відбулося обговорення нагальних питань галузі.

Нашій країні «випала честь» наступного року приймати єврочемпіонат з футболу. Проведення «Євро-2012» потребує серйозної підготовки, важлива частина якої – підготовка жителів та організаторів до спілкування з іноземцями, які приїдуть підтримати свої національні збірні.

«Україні є що показати світу. Але як туристи зможуть знайти ці пам’ятки? Адже немає ніякої інформації про те, що і де знаходиться», – окреслює проблему координатор проекту Центру споживчого контролю ЧЕК Ігор Каневський. Справді, більшість історичних і архітектурних пам’ятників не мають ні карти під’їзду до них, ні відповідних інформаційних табличок, більшість музеїв мають вивіски тільки українською мовою. Не переведені на іноземну мову й таблички «пам’ятка архітектури» на столичних будівлях. Крім того, зупинки транспорту навіть у центрі Києва позначені тільки державною мовою. Разом з тим чиновники запевняють: інформаційних табличок для приїжджих цілком достатньо.

То, что взаимоотношения украинских автомобилистов и рыцарей свистка и «Визира» как-то не складываются, ни для кого не секрет. И потепления, по всей видимости, в ближайшие годы не намечается. Более того, ожесточенное противостояние, о котором раньше не очень охотно говорили вслух, выплеснулось недавно в средства массовой информации и Интернет: целая серия конфликтов между инспекторами ГАИ и водителями воплотилась в скандальные видеоролики, на которых гаишники выступают в качестве звезд Youtube.

Схвалена Верховною Радою виборча реформа обіцяє істотно вплинути на розстановку сил на вітчизняному політичному полі – його ландшафт, нагадаємо, визначатиметься менше ніж за рік в ході парламентських виборів. Сьогодні, маючи уявлення про правила ведення кампанії, можемо прогнозувати й основні тенденції, що визначатимуть її результати.

Тема внесення змін до Основного закону знову повернулася до українського інформаційного простору.

На початку нинішнього року, як повідомлялося, Президент Віктор Янукович підписав указ про підтримку ініціативи зі створення Конституційної асамблеї, яка займатиметься підготовкою змін до Конституції України. На підготовку Конституції попередньо відведено 2-2,5 року. Передбачається, що протягом цього часу науково-експертна група на чолі з Леонідом Кравчуком напрацьовуватиме ідеї, а сама Асамблея, число членів якої має скласти 100-150 осіб, буде ці ідеї обговорювати і затверджувати. Орган, покликаний розробити план коректування головного документа країни, може з’явитися вже до кінця нинішнього року.

Ні для кого не секрет, що українські вищі учбові заклади через різні причини не дотягують до рівня провідних університетів світу. В міжнародних рейтингах університетів вітчизняні вузи не входять навіть у дві сотні найкращих. Нині в Україні 862 вищих навчальних заклади. За цим показником ми майже у вісім разів обігнали Велику Британію (там «усього» 98 ВНЗ), більш як удвічі Німеччину (324), Канаду, Францію, США...