Світовий ринок злиттів та поглинань продовжує відновлюватися після кризи, попри нещодавнє падіння довіри до нього. З кожним роком зростає ринок й ринок M&A в Україні. При цьому стан української економіки та світові тенденції стимулюють українські компанії вдосконалювати механізми злиттів та поглинань, а також процедури продажу активів.

Згідно з інформацією, наведеною на ІІІ щорічному національному форумі «Злиття та поглинання в Україні», який відбувся наприкінці листопада у Києві, у першому півріччі 2011 року на світовому ринку злиттів та поглинань спостерігалося значне зростання (на 32%) обсягів угод у порівнянні з аналогічним періодом 2010 р. За січень-червень на світових ринках було укладено 28 тис. угод M&A обсягом $1,9 трлн. Причому обсяг міжнародних угод (між компаніями з різних країн) перевищив $500 млрд. і склав близько третини від загального обсягу.

Лідерами ринку злиттів та поглинань у світі були телекомунікаційний сектор, нафтогазова промисловість, фінансовий сектор та сектор нерухомості. В свою чергу, країнами-лідерами у цій сфері стали США, Китай, Австралія, Росія та Японія.

Тенденції поступового відновлення ринку M&A спостерігаються й на ринках країн СНД, у тому числі й України. Сукупний обсяг угод, укладених в 2011 року, вже перевищив аналогічний показник 2010 року. Переважна частка угод припадає на Росію. Однак обсяги ринку M&A в все ще є значно нижчими в порівнянні з докризовими 2007 і 2008 роками.

Верховна Рада ухвалила в першому читанні проект Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Законопроект передбачає нові правові та організаційні засади здійснення регулювання та спостереження за діяльністю проблемних банків, виведення неплатоспроможних банків з ринку, а також перегляд повноважень НБУ і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО).

На думку одного з авторів законопроекту, народного депутата Станіслава Аржевітіна, Фонд гарантування вкладів необхідно перевести на новий рівень діяльності, коли він буде відповідати не тільки за виплату коштів клієнтам ліквідованих банків, а й братиме участь безпосередньо в процедурі ліквідації проблемних банків. За словами голови Комітету ВР з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Віталія Хомутинника, проект закону передбачає скорочення витрат на виведення неплатоспроможних банків з ринку і зменшення збитків Фонду гарантування вкладів фізосіб, які виникають у процесі виплати вкладів. «Ми очікуємо, що таким чином буде зменшене фінансове навантаження на учасників ринку, НБУ і держбюджету. До того ж скоротяться ризики появи проблемних і неплатоспроможних банків, будуть упроваджені нові моделі оцінки та протидії можливим викликам на фінансовому ринку», – прогнозує депутат.

Економічна криза крокує Європою, а розробка та впровадження антикризових заходів сьогодні є невід’ємною частиною економічної політики кожної держави.

В період першої хвилі фінансово економічної кризи більшість країн Євросоюзу намагалися здійснити оздоровлення державних фінансів за рахунок економії бюджетів. Проте ця стратегія мала свої мінуси, адже спричинила зниження споживчого рівня, скорочення попиту, що, природно, вдарило по ВВП. Однією з небагатьох країн, якій у 2009 році вдалося уникнути економічного спаду, стала Польща. Про досвід країни в період кризи 2008-2009 років на конференції «Двадцять років трансформації у фінансовому секторі Польщі. Польське ноу-хау для України» розповів радник голови Національного банку Польщі Павло Вичаньські. За його словами, країні вдалося уникнути рецесії після кризи 2008 року.

В другій половині 2008 року на фінансовому стані більшості підприємств негативно позначилося значне зниження курсу злотого, що призвело до зростання валютного боргу в перерахунку на злоті та до великих збитків підприємств за укладеними раніше опційними операціями. Тоді ЦБ спрямував рекордні суми на скупку державних облігацій, збільшилися іноземні інвестиції в економіку країни. Зниження податків і нарощування державних витрат стимулювали зростання економіки на 4,4% вже в 2008 році. Падіння курсу злотого сприяло підвищенню конкурентоспроможності польської продукції, що позитивно вплинуло на динаміку ВВП. Крім того, знецінення злотого, за словами Павла Вичаньського, було компенсовано падінням процентних ставок важливих валют. Також ослаблення злотого було здійснено урядом для підтримки експортерів.

16 грудня, напередодні Дня Святого Миколая, КСЖ «Універсальна» разом з СК «Універсальна» привітали вихованців дитячого дому «Сонечко», м. Васильків. Діти отримали до свята подарунки, солодощі, фрукти, а також необхідний для дітей одяг та посуд для дитячого дому. КСЖ «Універсальна» та СК «Універсальна» вже не перший рік допомагають дітям, позбавленим батьківського піклування.

В период с 27 октября по 7 ноября 2011 года компанией Research & Branding Group было проведено исследование общественного мнения населения Украины относительно изучения отношения украинцев к России,  в том числе политический и экономический аспекты  украино-российских  отношений. Редакция предложила рассказать об этом исследовании социологу компании  Research & Branding Group

ЕВГЕНИЮ КОПАТЬКО

            Украинцы о России

 По мнению большей части украинцев исторически Россия – это скорее часть особой евразийской цивилизации, чем в полной мере европейская страна. Более половины жителей Украины не считает Россию заграницей. 

 Большинство населения Украины придерживается мнения, что на сегодняшний день Россия – сильное государство, больше всего с этим согласны жители Юго-Востока, чем жители Запада. 

 Каждый второй житель Украины, считает, что наша страна в целом сможет просуществовать без России, а две трети считают, что Россия может просуществовать без Украины. 

 В общественном мнении половины жителей Украины преобладает мнение, что в России к украинцам относятся в целом хорошо, тогда как четверть украинцев считают, что к ним в России относятся плохо,  и каждый пятый респондент в Украине считает, что отношение к украинцам в России нейтральное и безразличное. 

  Практически у каждого второго украинца в России есть родственники, а у каждого третьего – друзья или хорошие знакомые. 

 Большинство украинцев после 1991 года ни разу не посещали Россию. Основные цели, ради которых украинцы хотели бы посетить Россию – это поездки в гости к родным и туристические поездки. 

Данные в процентах 

В общественном мнении 46% украинцев Россия не воспринимается в полной мере европейской страной, а скорее выступает как часть особой евразийской цивилизации. Наибольшее число респондентов (63%), которые согласны с этим суждением, проживает на Западе Украины. 

Более трети украинцев (36%) придерживаются мнения, что Россия – часть Европы. Такое восприятие России в большей мере присуще жителям Центральной Украины (41%).

Із впровадженням Податкового кодексу порядок виправлення помилок загалом не змінився. Впродовж 1095 днів (строку давності, встановленого ст. 102 Кодексу) страхова компанія так само, як й інші платники податку на прибуток, може скористатися одним із двох інструментів, передбачених п. 50.1 ст. 50 Кодексу:

          - надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

         -  відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

         Зауважимо, що відповідно до Наказу ДПА України від 21.02.2011 №97, яким затверджено форму Податкової декларації з податку на (доходи) прибуток страховика (далі – Податкова декларація), у разі виправлення помилок у звітній (звітній новій) декларації платник податку – страхова компанія повинна заповнити додаток ВП до декларації «Розрахунок податкових зобов’язань за період, у якому виявлено помилку(ки)». Якщо виправлення проводиться в уточнюючій податковій декларації, то додаток ВП до такої декларації не подається.

         Звісно, у поточному році помилки не так страшні, оскільки діє тимчасова заборона на штрафні санкції. Але здебільшого страховики сьогодні мають справу зі старими помилками, що були  допущені під час складання Декларації з податку на (доходи) прибуток страховика, затвердженої Наказом ДПА України №146 (далі –Декларація №146) в період дії Закону про прибуток.

Відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) фінансова допомога надається платнику податків як на поворотній, так і на безповоротній фінансовій основі.

          Кодекс, як і раніше Закон по прибуток, прирівнює до безповоротної фінансової допомоги суму "процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, яка залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги". А пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Кодексу вимагає включати до інших доходів платника податку суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої у звітному податковому періоді.

         У свою чергу в наведеному пп. 14.1.257 подано визначення поворотної фінансової допомоги – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Серед фахівців страхової галузі України важко знайти того, хто б не погодився з необхідністю змін та не підтримав би думку про те, що ринок потребує єдиної стратегії розвитку.

Учасники ринку наголошують на необхідності реорганізації регулятора, що призведе до змін у роботі страховиків, і виході на новий рівень діяльності всього ринку страхових та інших небанківських фінансових послуг.

Власне, в цьому напрямку здійснюються певні кроки. Наприклад, як повідомив голова підкомітету з питань контролю і законодавчого забезпечення регулювання ринків фінансових послуг Комітету ВР з питань фінансів, банківської діяльності, податкової і митної політики Андрій Пінчук, профільний комітет Верховної Ради спільно з представниками об'єднань страховиків підготували нову редакцію законопроекту про страхування; планується, що найближчим часом вона буде внесена до парламенту. За його словами, новий закон розроблений у зв'язку з «необхідністю адаптувати законодавство України у сфері страхування до законодавства Європейського Союзу».

На переконання Андрія Пінчука, сфера страхування в Україні переживає не найкращі часи і потребує кардинальних змін, щоб повернути довіру споживачів до страхування. А цього можна досягти лише шляхом удосконалення законодавчої бази, розвитку представницької мережі страхових компаній. Тож новим законом пропонується посилити контроль за дотриманням страховиками вимог до платоспроможності й фінансової стійкості, в цілому удосконалити моніторинг діяльності компаній, відшліфувати процедури державного регулювання у сфері страхового посередництва.